Залік 1

body:шрифт Arial, фон світло-сірий #ECECEC
h1: колір тексту #B22222, фон #FFE4E4, закруглені кути 8px.
h2: колір тексту #8B0000.
ol, ul: фон #FFFAF0, рамка 2px solid grey, закруглення 5px.
img: ширина 270px, висота 200px, закруглені кути 15px.
hr: колір фону #8B0000, висота 2px.
.menu: фон #FFE4E4, min-height: 200px;, розмір шрифту 18px.
h4: фон #8B0000, колір тексту білий.

У тілі сторінки:
Створюється заголовок h1 з текстом «Рецепт Борщу»;
Додається абзац p із описом борщу;
Додається підзаголовок h2 «Фото готової страви» та п’ять зображень img;
Створюється розділ h2 «Інгредієнти» зі списком ul;
Створюється розділ h2 «Приготування» зі списком кроків ol;
Додається елемент <br clear="all">
Створюється розділ h2 «Інші страви» з абзацами (p з класом menu), у яких розміщено тексти про вареники, голубці та деруни, кожен із відповідною картинкою img. Між абзацами <br clear="all"> та <hr>.
Додається елемент <br clear="all">
У кінці сторінки розташовано підпис h4 «Made by: WebUniverse».

Борщ — рідка страва, що вариться з різноманітних овочів і має безліч варіантів приготування, поєднаних квасним смаком. Це основна перша страва української кухні, яку готують в усіх її регіонах і яка набула міжнародного визнання. Як, наприклад, суші одразу пов’язують з Японією, а карі — з Індією, так і борщ є символом української кулінарної культури. Начинки можуть бути як солоними, так і солодкими, пісними або м’ясними.Рецепти вареників значно відрізняються в залежності від регіону України. Наприклад, на Поліссі у вареники додають товчену квасолю, на Закарпатті — бринзу, а на Чернігівщині — шкварки.

Вареники походять з дохристиянських часів і символізують місяць, адже їхня форма нагадує півмісяць. Спочатку їх готували як обрядову страву під час свят. Вареники можуть мати різноманітні начинки: картоплю, сир, вишні, гриби. Вони подаються зі сметаною або шкварками. Під час святкування Маланки дівчата ворожать на варениках з сюрпризами. Вареники – це одна з найпопулярніших страв української кухні, яка конкурує з борщем за своєю популярністю і значенням. Вони готуються з прісного тіста і різноманітних начинок: м’ясних, картопляних, грибних, овочевих, фруктових або сирних. Начинки можуть бути як солоними, так і солодкими, пісними або м’ясними. Рецепти вареників значно відрізняються в залежності від регіону України. Наприклад, на Поліссі у вареники додають товчену квасолю, на Закарпатті — бринзу, а на Чернігівщині — шкварки. Вареники – це не лише страва, а й частина української культури та побуту, що об’єднує родину за столом. Вони супроводжують як святкові, так і буденні обіди, передаючи традиції з покоління в покоління. Сучасні кухарі експериментують з начинками та формами, роблячи вареники ще більш різноманітними та оригінальними.

Голубці прийшли до України з турецької кухні у XVIII столітті. У турецькій кухні схожа страва називається “сарма” і представляє собою виноградне листя, фаршироване м’ясом та рисом. Після свого проникнення до української кухні, голубці зазнали деяких змін, але зберегли свою основну концепцію: використання листя капусти для загортання начинки з м’яса і рису. Перші згадки про голубці в українських кулінарних книгах датуються XIX століттям, що свідчить про швидке поширення та популяризацію цієї страви серед українців. Голубці традиційно готують на великі свята, такі як Різдво та Великдень, а також на весілля та інші урочистості. Ця страва символізує достаток і гостинність господарів. Кожен регіон України має свої варіації приготування голубців. Наприклад, у Галичині часто використовують дрібно нарізані гриби для начинки, а на Полтавщині до фаршу додають галушки.На Закарпатті голубці можуть готувати з додаванням кукурудзяної крупи, а в Криму – з виноградним листям замість капусти. Також існують пісні варіанти голубців, де м’ясо замінюють на гриби, овочі або крупи, що робить цю страву універсальною і підходящою для різних дієт та постів.

Деруни (також відомі як кремзлики, тертюхи, рисилованики, терчаники) є улюбленою стравою в різних регіонах України. Картопляні млинці особливо популярні на півночі та сході країни. Назва “деруни” походить від основного способу приготування, де головним інгредієнтом є терта картопля, яку на місцевому діалекті називають “дертою”. Інгредієнти дерунів можуть варіюватися в залежності від місцевих традицій або сімейних рецептів. Окрім тертої картоплі, до страви часто додають цибулю, часник, борошно, олію та яйця. Такий склад дозволяє створити просту, але дуже смачну страву, яка подобається багатьом. Традиційно деруни готували у неділю та подавали на сніданок або вечерю. Вони також могли з’явитися на святковому столі під час великих свят, таких як Благовіщення. У різних регіонах України деруни можуть подаватися з різноманітними додатками, такими як сметана, шкварки або навіть гриби, що додає страві різноманітності та багатства смаків